Сообщений в теме: 204

[Alias]

Я так понимаю, одежду и облачение передали достоверно.
Интересно, что венгерские гайдуки на нижней миниатюре с обоих сторон.
ЗЫ даже слона притянули под Хотин!

[holdfast]

Интересно, что венгерские гайдуки на нижней миниатюре с обоих сторон.

Возможно это отступающие? В центре тоже странного вида воины в кирасах и шлемах идут на лагерь, не похожи на турок. Плюс янычары и конники явно стреляют в сторону лагеря, а эти "латники" и гайдуки ниже идут с ружьями на плече. И в лагере турок вроде гайдуки без запястий (возле слона), т.е. в виде пленных, видимо, типа руки сзади связаны?

[Anri]

Возможно это отступающие? В центре тоже странного вида воины в кирасах и шлемах идут на лагерь, не похожи на турок. Плюс янычары и конники явно стреляют в сторону лагеря, а эти "латники" и гайдуки ниже идут с ружьями на плече. И в лагере турок вроде гайдуки без запястий (возле слона), т.е. в виде пленных, видимо, типа руки сзади связаны?

Да. Турки преследуют отступающие войска Речи Посполитой к лагерю. Возле слона пленные.

 

Еще интересно, что лагерь разделен на две части, как это было в действительности. Я так понимаю, сверху с шатрами это лагерь коронной армии, а внизу стрелки в магерках, окруженные колесами, изображающие табор, это козацкая часть лагеря.

 

Я так понимаю, одежду и облачение передали достоверно.

Думаю, что поляков и козаков изобразили достаточно условно. Шаменков пишет что магерки были очень популярны в Речи Посполитой до 1630-х., но вряд ли козаки поголовно в магерках ходили.

Герб Войска Запорожского с панегерика Саковича по Сагайдачному (1622 г.). Тут козак в обычном колпаке положенном на бок.

 

[holdfast]

Походный комплект вооружения, одежды и инструментов козака XVII века, реконструкция ВІК Курінь Печерської сотні.

Спойлер

Как я понял, ещё не хватает малой лопатки, типа такой (источник Козацька слобода):

Спойлер

_

Бонусом - люлька в развёрнутом виде (на фото выше она в мешочке). В большом мешочке табак, в меньшем - трут:

Спойлер

Сообщение отредактировал holdfast: 14 Май 2019 - 00:20

[holdfast]

Хз куда это, но интересная инфа. По идее в 1638 году это ещё Речь Посполитая, но город то не польский, да и не долго РП принадлежать ещё будет.
 

Кальнофойський А. План Києво-Печерської лаври. (Додаток до «Тератургими» (К.: 1638 р.)).

 
В 1638 году Киево-Печерский иеромонах писатель Афанасий Кальнофойский подготовил и издал три гравированные планы города Киева с пояснительными текстами на польском языке. На двух отдельных гравюрах, обрамленных простым орнаментом из стилизованных цветов и листьев, изображено планы ближних и дальних пещер с архитектурными постройками. На третьей - достаточно умело нарисован план почти всего тогдашнего Киева с Печерской лаврой, Подолом, Замковой (Фроловский) горой и Днепром, а также с изображениями основных архитектурных сооружений, даже тех, которые тогда уже не существовали, но были известны как исторические памятники . Гравюра эта подписано инициалами «Л. Т. ». Очевидно, и другие два плана, изображающие лаврских пещерах, выполнил этот самый художник.

Спойлер

Обьяснительный текст и расшифровка, на украинском:

Спойлер

Пояснювальний текст до плану А. Кальнофойського

Опис монастиря (Києво-Печерської лаври), містечка та інших предметів аж до самого Києва

«Вийшовши з печери на гору через хвіртку, треба йти біля дерев’яної огорожі до монастирської хвіртки. Ліворуч від неї -

1. Келія городного брата і доріжка через вулицю до монастиря.

2. Хвіртка в самий монастир, при якій відразу ж келія привратника.

3. Біля неї невелика келія іншого брата.

4. Від них праворуч на гору стрімка доріжка до друкарні.

5. Друкарня на тій рівнині, на якій (розташовано) увесь монастир.

6. Пекарня з коморами і всім, що до них належить.

7. Келія благочестивого брата, який наглядає за пекарнею.

8. Чотири старі келії, розташовані поруч.

9. Келія палатного ченця.

10. Дві разом келії, одна біля одної.

11. Келія від тих (двох), яка заходить трохи в сад.

12. Проти них приміщення, одне для ремісників, друге – для ченців.

13. Келія позаду них пристойна і спокійна.

14. Від неї безперервним рядом до брами лікарні вісімнадцять келій благочестивих отців і братій.

15. Брама до лікарні.

16. Дві келії, одна проти одної, благочестивого отця, завідуючого лікарнею.

17. Сама лікарня, де хворі благочестиві братії достоналежне мають про себе призріння; при ній церківка.

18. Келії і комори для домашніх потреб, прибудовані до огорожі великого монастиря.

19. Дерев’яна дзвіниця означеної лікарні при кам’яній церкві; в ній східці, якими сходять угору в саму церкву, тому що вона, подібно церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка містилася на київських Золотих воротах, влаштована також над брамою.

20. Сама церква святої Трійці; чиїм утриманням була вона збудована, про це скажемо нижче.

21. Брама, на якій стоїть церква.

22. З лівого боку високий дім для гостей, споруджений на горі.

23. Бібліотека церковних книг, руських і слов’янських.

24. Трапезна велика; при ній тепла церква во ім’я святих апостолів Петра і Павла.

25. Брама, що веде до кухонь, братської і архімандритової, і самі ті кухні.

26. Три келії для слуг архімандритових.

27. Покої настоятельські.

28. Під тим самим дахом аптека монастирська.

29. Одинадцять заново збудованих під одним дахом келій для благочестивих отців і братій.

30. Келія привратника в кам’яній брамі з передсінням.

31. Посередині таким чином розташованого монастиря церква Успіння Пречистої Богородиці.

32. Приділ їх милостей панів Єльців.

33. Приділ трьох церковних учителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоустого.

34. Приділ св. Іоанна Богослова.

35. Приділ св. архідиякона Стефана, князів їх милостей Корецьких. У цій святій церкві (Успіння Пресвятої Богородиці) як багато було (поховано) тіл благословенних божих, як багато було трун осіб, що носили титули князів, гетьманів і воєвод Речі Посполитої, сановників і начальницьких осіб, ясно засвідчують про це епітафії, які я, за наказом мого старшого (митрополита Петра Могили), згідно зі старим їх текстом, прилучивши до нього дещо, на вічну пам’ять підновив, хоч і не все, за обставин, викладених в настановленні, вміщеному слідом за надгробними написами.

36. Недалеко (від означеної церкви) одна висока дзвіниця.

37. Друга ж, внаслідок великої ваги, піднятої на неї, тобто великого дзвона, названого за ім’ям майстра, що його відлив, Балик, нижча.

Отже від церкви між тією і другою сторонами слід іти до брами, яку і над якою церкву святої Трійці заснував князь Микола Святоша Давидович і при ній для хворих і немічних ченців улаштував лікарню, про яку згадував вище, поставивши особливого лікарняного начальника; зараз він залежний від печерського архімандрита. Цією брамою вихід у містечко, де лежать багато скалічених, сиріт, удів, жебраків у чеканні, як і при св. церкві гіечерській, милосердя Божого, подібно до того, як це було при тій купелі, яку щорічно ангел Господній, зіходячи, збурював.

38. В тому (містечку) міститься жіночий монастир, який уміщає в своїх стінах багато князівен, сановниць, дворянок та інших різного звання і стану благочестивих черниць (далі йде досить велике уславлення присвяченого на служіння Богу життя означених інокинь).

39. Посеред того монастиря церква.

40. Недалеко від неї криниця.

41. Напроти цього жіночого монастиря гостиний дім для чернецької братії і захожих прочан.

42. На південь через містечко дорога до Либеді.

43. Між заходом і північчю дорогою йдемо через ріг Спаський, тобто повз церкву Преображення Господнього; її збудував із каменю св. Володимир; але в теперішній час стіни її ледве стоять, щебінь вкрив землю, і (йдемо) через селище, яке належить тій самій святині Господній.

44. По тій же правій стороні, пройшовши трохи по дорозі, є стежка до монастиря св. Миколи Пустинного.

45. Самий монастир цього св. Архієрея.

46. По цій же руці, трохи далі, стежка до перевозу на Дніпрі.

47. Минувши її, йти прямо через долину до великих валів. У них:

48. Ніби на власному цвинтарі, який подібно до кола простягається до міської брами (міститься): церква св. Софії, уже протягом кількох останніх років піддається значному ремонту.

49. Церква св. Архангела Михаїла і монастир при ній.

50. Церкви св. Тирона тільки стіни стоять. Про неї, як і про інші руїни святих київських церков, можна сказати з поетом (далі наводяться 8 віршів, взятих з Стрийковського латинською мовою і з перекладом їх віршованою формою польською мовою).

51. Церква св. Василя, перша від усіх споруджена з каменю св. Володимиром.

52. Церква Пресвятої Діви Десятинна.

53. Церква св. Симеона над самим Києвом, а інші лежать могилами, ніби на віки поховані.

54. Від них брамою повз замок, на високій горі споруджений, униз вхід до жалібного Києва (Подолу), оскільки теперішній ледве вартий імені колишнього: в останньому було понад триста камінних церков, сто дерев’яних, а тепер – всього ледве тринадцять…»

Легенду взято з книги С. Голубєва «О древнейшем плане города Киева 1638 года».

Сканы оригинала:
http://irbis-nbuv.go...DF/00001867.pdf

Сообщение отредактировал holdfast: 27 Май 2019 - 13:10